Застосування спеціальних добрив та стимуляторів росту рослин в овочівництві

В умовах високотехнологічного овочівництва особливе місце посідають питання якісного збалансованого харчування рослин протягом їхнього вегетаційного періоду. Живлення рослин є виключно важливою складовою частиною обміну речовин у рослинному організмі, оскільки воно визначає спрямованість біохімічних перетворень речовин, зростання, розвиток, продуктивність рослин та якість урожаю. Живлення рослин найтіснішим чином пов'язане з наявністю у ґрунті рухомих форм елементів та придатності їх для рослин.

Існують 3 основних способи внесення добрив: 1. передпосівний; 2. листове підживлення; 3. фертигація (кореневе підживлення). Усі три методи досить поширені практично. Причому передпосівне внесення відносять до основного живлення, а листове та кореневе до підживлення.

Донедавна застосування фертигації на промислових полях було утруднено, але використання краплинного поливу зробило цю проблему неактуальною. Більш того, у більшості випадків, краплинний полив, зводить до мінімуму необхідність позакореневих підживлень рослин, а часто суттєво знижує і кількість добрив, що вносяться в основне (передпосівне) харчування. Однак, ні фертигація, ні листове підживлення не виключають необхідності передпосівного внесення.

Для передпосівного внесення зазвичай використовуються такі добрива: нітроамофоска, амофос, суперфосфат, фосфогіпс, калімагнезія, органіка, а також органо-мінеральні добрива, що набули поширення (типу «Гармонія», «ОМУ» та ін.). Всі ці добрива поєднує їх відносно невисока вартість, слабка розчинність та досить широкий спектр пропозицій на ринку.

З використанням краплинного зрошення раціональним вважається внесення 20-30% від норми азоту, 50-70% фосфору, 30-50% калію. Решту поживних речовин дають з підживленням.

Для підживлення також застосовуються як органічні так і мінеральні добрива. Мінеральні добрива поділяються на прості солі (карбамід (сечовина), група нітратів (селітри): аміачна, калійна, кальцієва, магнієва; сульфати: калію, магнію тощо) та комплексні добрива (Террафлекс, Кристаллон, Майстер», «Акварін», «Розтворін», «Кеміра», «СуперАгро», «Монокалійфосфат», «Рексолін»,) та багато інших.

Всі добрива, що використовуються для підживлення, як правило, мають хорошу розчинність, але якщо прості солі мають невисоку вартість, то комплексні добрива досить дорогі, тому їх застосування має чітко диктуватися економічною ефективністю. Найчастіше їх застосування рентабельне тільки при краплинному зрошенні. Комплексні добрива, у свою чергу поділяються за змістом та формою елементів живлення.

Більшість комплексних добрив, крім «Рексолина» і «Монокалийфосфата», міститься певну кількість основних макроелементів – N, P, K, вторинних макроелементів (крім «СуперАгро») – Mg, S, Fe, ще, ряд комплексних добрив містить мікроелементи - Zn, B, Cu, Mb, Mn, Se та ін.

Зміст поживних речовин у комплексних добривах збалансовано або за культурами (Террафлекс, Кеміра), або по стадіях вегетації рослин (Акварін, Майстер, Кристаллон). І той, і інший спосіб поділу досить умовний і багато в чому залежить від маркетингової політики виробника.

За формою елементів живлення добрива поділяються на власне мінеральну форму та хелатну. Елементи комплексних добрив у мінеральній формі («СуперАгро», «Растворин») практично не відрізняються від простих солей, що містяться в простих, тому такі добрива можна назвати сумішшю простих солей, відповідно ціна подібних добрив не повинна сильно перевищувати ціну вихідних складових.

Найбільш дорогими є добрива, що містять елементи в хелатній формі: Террафлекс, Кристаллон, Майстер, Рексолін, Кеміра-Гідро - добрива даного класу називають також спеціальними.

Термін хелат (англ. chelate від грецького cilh - клешня) прийнятий для позначення циклічних структур, що утворюються в результаті приєднання катіону до двох або більше донорних атомів, що належать до однієї молекули.

Відповідно до терміну «хелат», молекулу з'єднання слід представляти у вигляді якогось краба, який клешнями міцно захоплює іон металу. Як буквальний переклад слова chelate у літературі до порівняно недавнього часу для позначення комплексних сполук з циклічними структурами використовувався термін "клешнеподібні сполуки".

Сполуки макро та мікроелементів у хелатній формі мають високу стійкість у розчинах, т.ч. запобігається ризику виникнення небажаних реакцій між різними елементами. Крім цього, хелатні сполуки близькі за формою до органічних (зокрема хелатами є хлорофіл та гемоглобін), що сприяє швидкому поглинанню та засвоєнню рослиною елементів живлення та вищому ККД добрив.

Наприклад, засвоєння овочевими культурами хелатної форми фосфору вчетверо перевищує засвоєння його мінерального аналога. ККД добрив даного класу на краплинному зрошенні перевищує 75%, які швидке засвоєння дозволяє гнучко керувати процесом розвитку рослин, крім цього, елементи в хелатній формі можуть засвоюватися і в умовах несприятливих температур.

Наприклад, одне з найпоширеніших захворювань овочевих культур – хлороз, безпосередньо пов'язані з нестачею заліза. Вирішення проблеми за допомогою внесення простих солей заліза часто не приносить бажаного ефекту, т.к. залізо слабо засвоюється рослинами та єдиний, ефективний спосіб профілактики та боротьби з хлорозом – внесення хелату заліза.

Ще одна особливість застосування спеціальних добрив пов'язана із зберіганням овочевої продукції, оскільки псування овочів при зберіганні значною мірою пов'язане з процесами їх окиснення, що каталізується катіонами важких металів. Хелати пов'язують іони каталізаторів каталітично неактивні комплекси, що призводить до збільшення терміну зберігання продукції. Крім цього, спеціальні добрива, як правило, не містять хлору та натрію, що знижує небезпеку накопичення нітратів у продукції.

Таким чином, можна переконатися в тому, що не тільки склад і кількість елементів живлення визначає якість добрив.

Особливо гостро стоїть питання про цінову складову спеціальних добрив, існує думка, що ці добрива виправдовують себе лише у захищеному грунті. Відповідь це питання полягає у аналізі структури витрат за вирощування овочевої продукції.

Наприклад, на томаті, загальна сума витрат на добрива у разі застосування спеціальних добрив приблизно в 2 рази перевищує аналогічну суму для простих солей та становить близько 6 тис. грн. на гектар (з них близько 4 тис.грн. припадає на власне спеціальні).

Як показують дослідження при кінцевому валовому зборі промислового томату до 35 тонн з га, витрати на такі добрива себе не виправдовують, т.к. їхня вартість перевищує 35% у загальній структурі витрат. Проте, вже за валового збору 40 т/га отримуємо позитивну рентабельність близько 15%.

З використанням краплинного зрошення і гібридного насіння створюється можливість подальшого зростання врожайності, т.к. нормальна врожайність при вирощуванні томату за таких умов становить 80 і більше т/га.

Тут картина ще цікавіша, т.к. за рахунок додаткових витрат на крапельне обладнання та насіння, витратна частина різко зростає, і складова добрив у ній не перевищує 25%, що не набагато перевищує стандартну їхню складову – 20 - 22%.

В результаті за такої врожайності, навіть при вирощуванні промислового томату (типу «Класік», «Аміко», «Солероссо»), за продажною ціною 500 грн/тонна, отримуємо рентабельність близько 66%, а збільшення валового доходу понад 10 тис. грн. /га (порівняно з 40 т/га), що практично окупає за один сезон систему крапельного поливу (~ 5000 грн/га).

Звідси можна зробити висновок, що використання спеціальних добрив стає економічно ефективним за високотехнологічного способу вирощування.

Однак, навіть за відсутності системи крапельного поливу, використання спеціальних добрив також може бути ефективним. Вносячи їх щотижня за допомогою листових підживлень нормою 6 кг/га (для томатів), можна суттєво збільшити врожайність, при цьому витрати Террафлексу за сезон не перевищать 100 кг/га (750 грн.).

Зменшити витратну складову добрив можна комбінацією застосування простих солей та спеціальних добрив. Коли підживлення Террафлексом та Монокалійфосфатом чергуються з підживленням сечовиною та калійною селітрою.

Компанія «Агровіта» розробила рекомендації щодо системи харчування для різних овочевих культур при краплинному поливі. Розрахунок норм мінеральних добрив проводиться балансовим методом з урахуванням забезпеченості ґрунту та коефіцієнтів винесення рослинами елементів живлення із ґрунту та добрив. Особливістю системи живлення є те, що для підтримки оптимальних концентрацій елементів живлення ми пропонуємо постійне, щоденне внесення добрив серії «Террафлекс» з поливною водою в нормі 0,3-1,5 г/м2/день залежно від культури.

Аналіз пропозицій на ринку спеціальних добрив показав, що на сьогоднішній день оптимальним співвідношенням ціна/якість має серія добрив «Терафлекс» виробництва «NU3» (Бельгія). Ціна 1кг. цього добрива при купівлі від 250 кг. перебуватиме в межах 7,5 – 7,8 грн.

У комбінації з Монокалійфосфатом, калійною та кальцієвою селітрою, сечовиною або аміачною селітрою це добриво може повністю забезпечити потреби рослин протягом усього періоду вегетації.

Аналогами Террафлексу є італійське добриво «Майстер», голландський «Крісталлон», російський «Акварін» та ін.

Варто зазначити, що жодне з комплексних добрив не містить кальцію, що відноситься до групи макроелементів. Кальцій відіграє ключову роль у формуванні клітинних стінок і мембран, покращує фарбування та якість плодів, тому він особливо важливий для швидкозростаючих культур. Кальцій не перерозподіляється усередині рослин, тобто. не переміщається від старого листя до молодого, тому ґрунт завжди повинен містити достатню кількість цієї речовини в доступній для рослин формі. Кальцій покращує лежкість овочів та фруктів і тим самим сприяє запобіганню втратам при зберіганні та транспортуванні. Одна з характерних ознак нестачі кальцію – вершинна гниль томату. Особливо важливим є забезпечення рослин кальцієм у період перепадів денних/нічних температур понад 15С.

Проблема нестачі кальцію вирішується внесенням через фертигацію розчину кальцієвої селітри (CaO – 19%, NO3 – 15,5%). Витрати добрива за весь період вегетації зазвичай не перевищують 100 кг/га (400 грн). При листовій обробці – 5 – 6 обробок 1-2% розчином.

У нашій ґрунтовій зоні один із найдефіцитніших елементів – Магній. Магній входить до складу хлорофілу, який необхідний для фотосинтезу, сприяє підвищенню активності багатьох ферментів та виступає у ролі транспортера фосфору. Впливає на окисно-відновні процеси. Нестача магнію може бути однією з причин хлорозу. Плоди стають дрібними, затримується їхнє дозрівання, часто обсипаються. Нестача магнію усувається застосуванням сульфату магнію (що містить ~17% активного магнію).

Одним з найбільш ефективних способів поповнення запасу мікроелементів у ґрунті є застосування «коктейлю» мікроелементів «Рексолін». Проводиться 3-5 обробок за сезон дозою 150-300 г/га. Зміст мікроелементів у Рексолині у 2 – 5 разів перевищує показник Террафлексу.

Позакореневі підживлення забезпечують швидке поповнення рослини макро- та мікроелементами. Така необхідність настає у ситуаціях, коли в рослин спостерігається особливо висока потреба у поживних речовинах на певних стадіях зростання. Так само, коли коренева система не може використовувати елементи живлення із ґрунту. Це може відбуватися через незбалансовану подачу поживних речовин, при несприятливих погодних умовах, незадовільному рівні рН грунту або коли грунт сильно ущільнений, перезволожений або холодний.

Для листової обробки можна використовувати ті ж добрива, що і для фертигації, проте набагато ефективніше працюють препарати, що містять у своєму складі прилипатель, такі як "Плантафол", "Фоліфлекс" або "Вуксал". Дані препарати створюються на основі поверхнево активних речовин, що безперешкодно проникають у структуру листа. Вартість однієї обробки гектара, наприклад, «Плантафолом», становить близько 50 грн.

Сильне впливом геть рослини надають несприятливі грунтові, погодні умови. Пересадка рослин завжди викликає стрес, що призводить до затримки зростання та розвитку, а внаслідок і зниження врожайності та якості продукції.

Значною мірою подолати стресові ситуації, а також стимулювати зростання допомагають біостимулятори. Мегафол – рідкий біостимулятор, виготовлений з рослинних амінокислот з додаванням фітогармонів. Застосування Мегафолу: - Стимулює зростання рослин; - допомагає швидко подолати затримки у розвитку, спричинені стресовими погодними умовами; - Поліпшує гормональний баланс, тобто. прискорює вироблення рослинами власних гормонів зростання; - посилює проникнення у тканини рослин фунгіцидів, регуляторів росту, елементів живлення, підвищує ефективність застосування, дозволяючи знижувати норми їхньої витрати. Спосіб застосування - позакореневе підживлення. Норма витрати 200 мл/100 л води, 1-2 л/га Радіфарм – біостимулятор розвитку кореневої системи. Є комплексом витяжок рослинного походження, що містить полісахариди, глюкозиди, амінокислоти, збагаченими вітамінами та мікроелементами у хелатній формі. Радіфарм стимулює появу нових коренів та вторинної кореневої системи, що дозволяє зменшити стрес, спричинений пересадкою рослини, та сприяє швидкому вкоріненню розсади. Застосування – змочування кореневої системи або полив під корінь. Норма витрати 0,25 л/100 л води (для змочування коріння), 500 – 600 мл/1000 кв.м ґрунту.

Віва – біостимулятор зростання та подолання стресових факторів. До складу, якого входять амінокислоти, полісахариди, гумінові кислоти, а також комплекс вітамінів. Переваги від застосування: - створює сприятливе середовище для розвитку кореневої системи та мікрофлори у ґрунті; - Стимулює освіту в рослині власних гормонів росту; - стимулює зростання та процес дозрівання, покращує забарвлення та смакові якості плодів; - допомагає рослинам долати стресові ситуації; - Підвищення врожайності на 20-25%. Вноситься через систему краплинного поливу двома дозами з інтервалом 20 днів по 20 л/га за внесення.