Біологічна зброя садівника

У нашій країні випускаються та дозволені для використання у приватному секторі такі біологічні препарати: агравертин, бітоксибацилін, боверин, вертициллін, Колорадо, лепідоцид, фітоверм.

Вони застосовуються для боротьби з широким колом листогризних шкідників - молей, листовійок, п'ядениць, глоду, яблуневої плодожерки та ін. і ефективності не поступаються препаратам хімічного походження.

Результати численних досліджень показали ефективність застосування біопрепаратів натомість хімічних інсектицидів у системі захисту саду від основних шкідників та, на жаль, меншою мірою від хвороб.

Якщо в саду невисока чисельність шкідників, що смокчуть (медяниць, попелиць і кліщів), то застосування біопрепаратів дозволяє майже повністю виключити обробки рослин хімічними препаратами до цвітіння, а використання лепідоциду або бітоксибациліну проти яблонної плодожерки виключає використання хімії і після зав'язування плодів.

Таким чином можна захистити насіння саду від яблонної плодожерки в зоні, де вона дає одне покоління за сезон. Доцільно проводити такі обробки в колективних та присадибних садах, де яблуня та груша є сусідами з ягідними, овочевими або кормовими культурами.

Основну шкоду рослинам п'ядениці, листовійки, молі та шовкопряди завдають до цвітіння, а через 2-3 тижні після відродження вони вже йдуть на лялькування. Тому вищезазначені біопрепарати застосовують у період від оголення суцвіть до порозовування бутонів яблуні. При невеликій чисельності гусениць (до 4 шт. на півметрову гілку) розводять 10-30 г препарату на південь води і обробляють 100 м2 насаджень, при більшій чисельності збільшують дозу препарату до 15-50 г на південь води.

Ефективність бактеріальних препаратів багато в чому залежить від температури повітря та сприйнятливості шкідників. Так, при низькій температурі сприйнятливість більшості шкідників до бітоксибацилліну, Колорадо та лепидоциду вища, ніж до боверину.

Біологічні препарати відрізняються від хімічних тим, що шкідники гинуть лише на четвертий-сьомий день, але пошкоджувати дерева вони перестають майже одразу.

Навіть при одноразовій обробці яблуні такими препаратами кількість листогризучих шкідників знижується на 75-90%. Терміни та кратність обробок біопрепаратами залежать від чисельності шкідників. Чим вона вища, тим раніше слід розпочинати обробку (при відокремленні бутонів), і в цьому випадку слід повторно обприскати дерева в період порозовування бутонів.

Найдовше інших препаратів на листі рослин зберігається бітоксибацилін. Він діє на шкідників навіть через 2 тижні після обробки. Загибель, наприклад, яблонної молі у своїй досягає 50 %.

Бактеріальні препарати ефективні і в боротьбі з гусеницями яблонної плодожерки, що відроджуються, але в даному випадку багато залежить від правильного вибору терміну обробки, коли починається масове відродження гусениць, тобто обробити дерева потрібно десь через місяць після закінчення цвітіння.

Бітоксибацилін, що містить екзотоксин, різко знижує і чисельність павутинного кліща на дереві.

Застосовують біопрепарати також для боротьби зі шкідниками ягідників. Проти гусениць першого-другого віку листовійок, пильщиків, п'ядениць та павутинних кліщів успішно використовують бітоксибацилін; проти смородинної листовійки, пильщиків, п'ядениць, агрусу агрусу і крыжовникового пильщика - лепідоцид.

Оскільки на ягідних культурах обробки доводиться починати раніше, ніж на плодових, то за денної температури повітря нижче 13 °С норми витрати препаратів слід підвищити.

Біопрепарати нешкідливі для теплокровних тварин та людини. Рослинну продукцію можна вживати лише через 1—2 дні після обробки ними (при обробці більшістю інших пестицидів цей термін становить 20—30 днів). Вони не надають, як правило, негативного впливу на корисних (хижих та паразитичних) комах, які у великій кількості присутні в садах і можуть знищити до 50-60% яєць та молодих гусениць різних шкідників.

За потреби (для більшої ефективності) біопрепарати можна застосовувати з невеликою кількістю інсектицидів хімічного походження, але дозу останніх знижують у 2-4 рази. Однак не рекомендується використовувати при цьому фосфорорганічні препарати (карбофос, фуфанон, актеллік, фосбецид та ін.).

Зберігають біопрепарати в сухому неопалюваному приміщенні в неушкодженому заводському впакуванні. Гарантійний термін зберігання за таких умов становить 1-1,5 року (він має бути вказаний на упаковці).

На жаль, часто продаються прострочені препарати зі зниженою активністю. Купувати, а тим паче застосовувати їх недоцільно.

При роботі з біопрепаратами потрібно дотримуватися тих самих правил особистої гігієни, що і при роботі з іншими пестицидами, тобто користуватися засобами індивідуального захисту органів дихання та зору; після закінчення роботи необхідно вимити з милом обличчя, руки та посуд, у якому готували суспензію біопрепарату.

О. Константинова, кандидат біологічних наук.

Джерело: www.arsvest.ru