Шкідливі хвороби картоплі та томату. Частина 2

Альтернаріоз (синонім - макроспоріоз) є одним з найбільш поширених та шкідливих захворювань картоплі та томату. Біла плямистість або септоріоз томату.

Продовження. Початок див. у №1 за 2014 р.

Альтернаріоз (синонім - макроспоріоз) є одним з найбільш поширених та шкідливих захворювань картоплі та томату. Його збудники – гриби з роду Alternaria Nees: Alternaria solani Sor. Alternaria alternata Keis. та ін. За типом прояву альтернаріоз відноситься до плямистості.

На картоплі хвороба характеризується різноманітними діагностичними ознаками, що залежить від виду збудника, і від впливу екологічних умов. Тому в літературі захворювання зустрічається під різними назвами: рання плямистість листя, суха плямистість, бура плямистість, крайова плямистість та ін.

Альтернаріоз проявляється на листі, черешках, стеблах, квітконосах та бульбах. Відомі дві форми хвороби: рання суха плямистість (збудник A. solani) та пізня суха плямистість (збудник A. alternata).

Симптоми ранньої сухої плямистості на листі зазвичай починають з'являтися перед бутонізацією, за 15-20 днів до цвітіння. У цей період характерними ознаками хвороби є утворення чітко обмежених, округлих, темно-бурих, темно-сірих або коричневих плям, що досягають діаметром 1,5 см, з чітко вираженими концентричними колами. На плямах можна спостерігати слабкий чорний наліт, що складається з органів спороношення гриба. У суху погоду тканина у місцях плям висихає та випадає.

Пізня суха плямистість зазвичай проявляється в кінці цвітіння картоплі - на листі, частіше по краях часточок, у вигляді дрібних, округлих або незграбних, темно-бурих плям з рясним бархатистим оливковим нальотом. У суху погоду сильно уражене листя закручується часточками догори у вигляді човника.

Останніми роками у низці регіонів України масового поширення набула стеблова форма альтернаріозу. Зокрема, на уражених стеблах утворюються довгасті темно-бурі плями із чорним або темно-сірим нальотом. При сильному розвитку хвороби уражені ділянки зливаються, окольцовивают стебла, викликаючи їхнє відмирання.

У ряді випадків можливий прояв альтернаріозу та на бульбах картоплі. На їх поверхні утворюються тверді, темно-сірі або темно-коричневі, злегка вдавлені плями, покриті темним або темно-сірим нальотом. При розрізі ураженого бульби видно, що в місцях некрозів під плямами тканина перетворилася на щільну, тверду, суху чорно-коричневу масу, яка відрізняється від здорової тканини. Ці ознаки можна спостерігати через 2-3 тижні після збирання врожаю. Хворі бульби під час зберігання колонізуються багатьма сапротрофними мікроорганізмами, загниють і втрачають свою господарську цінність.

Шкідливість альтернаріозу картоплі полягає в передчасному відмиранні листя та стебел рослин, що веде до недобору врожаю та зниження його якості.

На томаті альтернаріоз або суха плямистість проявляється на дорослих рослинах, а також під час вирощування розсади. Хвороба поширена у відкритому та захищеному грунті. Масовий розвиток захворювання на польових умовах відбувається на початку утворення плодів.

Симптоми захворювання проявляються усім надземних органах рослин.

Спочатку уражаються листові пластинки нижніх ярусів рослин, а згодом - і верхніх. На уражених ділянках утворюються округлі концентричні плями коричневого відтінку, діаметр яких спочатку становить 4-7 мм, потім збільшується і досягає 10-15 мм. Їхня форма змінюється на овальну, а на поверхні з'являється чорний бархатистий наліт.

За сприятливих умов плями, збільшуючись у розмірах, часто зливаються між собою та охоплюють значну частину листової пластинки. В результаті така форма прояву хвороби призводить до відмирання листя. Часто уражаються черешки: на них утворюються видовжені плями, які їх окольцовують і призводять до загибелі листової пластинки.

На хворих стеблах утворюються довгасті плями з чіткою зональністю та чорним нальотом. Часто розвиток альтернаріозу спостерігається в пазухах листя та плодоносів, що призводить до їх відмирання. На плодах ознаки захворювання помітні біля плодоніжки, де виникають округлі вдавлені зональні плями із сіро-чорним нальотом.

Грибниця патогену проникає глибоко усередину ураженого плода. При цьому інфікована тканина темніє. Хворі плоди опадають, а деякі з них передчасно дозрівають. Проте їхня маса значно менша, ніж у здорових. Дуже небезпечним є ураження плодів у період дозрівання, оскільки грибниця проникає в насіння, яке втрачає блиск і набуває темного відтінку, має низькі посівні якості. На поверхні плодів, що потрапили в умови підвищеної вологості, утворюється чорний наліт, який є конідіальним спороношенням гриба.

Внаслідок сильного ураження рослин томату альтернаріоз відбувається масове відмирання листя рослин. Це призводить до зниження продуктивності останніх. Уражені плоди втрачають господарські якості.

Гриби – збудники альтернаріозу в період вегетації рослин поширюються спеціальними утвореннями – конідіями (їх формується кілька генерацій), які потоками повітря та бризками дощу переносяться від хворих ділянок рослин до здорових.

Хвороба прогресує при настанні спекотної погоди, випаданні рясних нічних ріс та короткочасних дощів.

Особливо активно хвороба поширюється при чергуванні високої температури вдень та зниженою вночі. Роси з частими дощами сприяють рясному спороношенню гриба. Наявність механічних пошкоджень тканин рослин сприяє їх ураженню. Інкубаційний період альтернаріозу на картоплі може тривати від 3 до 8 днів.

Джерелами інфекції є рослинні залишки та уражені бульби, на яких патогени перезимовують у формі грибниці та конідій. У ґрунті можуть також зберігатися хламідоспори гриба. Додатковими джерелами інфекції можуть бути уражені залишки інших пасльонових рослин — перцю, баклажана, блекоти, беладонни.

Для захисту картоплі від альтернаріозу доцільно реалізовувати інтегровану систему. Слід надавати перевагу сортам картоплі, які менше уражаються хворобою. Підготовка насіннєвого матеріалу повинна включати ряд прийомів: прогрівання бульб протягом 10-15 днів при температурі 15-18 ° С до початку зберігання або в кінці періоду зберігання для фітопатологічного аналізу та вибракування хворих бульб.

Перед посадкою необхідно провести обробку бульб одним із дозволених хімічних препаратів чи біофунгіцидом. При цьому можна використовувати регулятори росту, дія яких ґрунтується на стимулюванні захисних реакцій рослин.

Для зниження інфекційного запасу збудників та підвищення стійкості рослин слід активно використовувати агротехнологічні заходи:

підбирати оптимальні попередники і проводити глибоке зяблеве оранку, що сприяє швидкому розкладанню уражених рослинних залишків та запобіганню накопиченню патогенів у ґрунті;

дотримуватись просторової ізоляції сортів різних термінів дозрівання;

будувати систему добрива виходячи з результатів аналізу грунтів.

Для своєчасного прийняття рішення щодо термінів використання фунгіцидів (найрадикальніший спосіб обмеження хвороби) необхідно регулярно здійснювати фітопатологічний моніторинг посадок картоплі. Обприскування проти альтернаріозу слід проводити у разі виявлення перших симптомів хвороби.

Наступні обробки та його кратність планують з терміну дії застосовуваного фунгіциду та прогнозу розвитку хвороби. Для хімічного захисту картоплі під час вегетації рослин використовують дозволені фунгіциди.

Збирання врожаю необхідно проводити в суху погоду, уникаючи пошкодження бульб.

Захист томату від альтернаріозу досягається комплексом заходів. Зокрема, при вирощуванні томату слід віддавати перевагу сортам і гібридам, що мають підвищену стійкість до захворювання. Це сприяє підвищенню врожаю та зменшує витрати на проведення захисних заходів. Насіння має бути протруєне дозволеним фунгіцидом.

Слід правильно чергувати культури: при цьому томат повинен повертатися на колишню ділянку не раніше ніж через 3-4 роки. Крім того, враховуючи, що гриб A. solani вражає і картопля, треба уникати близького розташування посадок томату від цієї культури.

Необхідно суворо дотримуватися агротехнологічних прийомів для догляду за рослинами для підвищення їх стійкості до хвороб. В умовах захищеного ґрунту потрібно підтримувати режими температури та вологості, які б перешкоджали прогресуванню сухої плямистості.

Проти альтернаріозу рекомендують використовувати дозволені фунгіциди.

Інтервал та кратність їх застосування залежать від ступеня розвитку хвороби та регламенту використання. При роботі з фунгіцидами слід враховувати специфіку відкритого та захищеного ґрунту. Рекомендовано також обприскувати рослини стимуляторами росту та біопрепаратами.

Після збирання врожаю у відкритому ґрунті видаляють всі рослинні залишки і проводять глибоке оранку плугами з передплужниками.

Біла плямистість, або септоріоз томату

В останні роки хвороба набула поширення в різних ґрунтово-кліматичних зонах України. При цьому існують певні труднощі у візуальній діагностиці септоріозу.

Уражається головним чином листя, іноді хворобу можна спостерігати на стеблах та плодах. На листі симптоми захворювання проявляються у вигляді дрібних брудно-білих плям до 2-3 мм у діаметрі з темним обідком. Важливою діагностичною ознакою є наявність у центрі уражених ділянок численних темних точок.

Це пікніди патогену. Без збільшувальних пристроїв вони проглядаються нечітко. При сильному ураженні некротичні плями зливаються та покривають всю часточку листка. Листя буріє, скручується і засихає. Шкідливість хвороби полягає у передчасному відмиранні листя.

Збудник хвороби – гриб Septoria lycopеrsici Speg. У його пікнідах формуються пікноспори. За допомогою останніх патоген поширюється під час вегетації рослин.

Масовий розвиток захворювання відбувається в умовах високої вологості повітря, при загущених посадках та недостатньому освітленні. Оптимальними умовами розвитку гриба є відносна вологість повітря 77–94% і температура 15…27°С. Інкубаційний період хвороби становить від 8 до 14 днів. За літо гриб продукує кілька поколінь спороношення.

Джерелом збереження інфекції є уражені рослинні залишки, у яких перебувають пікніди.

Контроль септоріозу томату здійснюється шляхом знищення післяжнивних залишків, правильним чергуванням та розміщенням рослин у полях сівозміни. Не можна розміщувати посадки томату поруч із торішніми ділянками цієї культури.

За перших ознак септоріозу рослини обприскують дозволеним фунгіцидом.

М. Піковський, к. б. н., НУБіП України

Стаття із журналу "Овочеводство", №2014 / 2

Це пікніди патогену. Без збільшувальних пристроїв вони проглядаються нечітко. При сильному ураженні